Організація виробництва на металургійному підприємстві
Міністерство освіти і науки України
Одеський регіональний інститут державного управління
Національної Академії державного управління при Президентові України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до курсового проекту
по дисципліні
«Організація виробництва»
Одеса 2009
Вихідні дані
|
Обєм виробництва, шт. |
6300 |
4800 |
6600 |
|
|
Матеріал |
чавун |
|||
|
Ціна металу, грн/т |
3400 |
|||
|
Вартість відходів, % від вартості металу, грн/т |
65,0 |
|||
|
Коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат |
1,16 |
|||
|
Маса заготівлі, кг |
12 |
19 |
12 |
|
|
Коефіцієнт використання матеріалів |
0,77 |
0,67 |
0,60 |
|
|
Характер виробництва |
масове |
|||
|
Кількість змін |
2 |
|||
|
Дата уведення в експлуатацію групи встаткування: місяць, рік |
||||
|
Токарні |
5,2003 |
|||
|
Фрезерне |
6,2003 |
|||
|
Свердлильне |
3,2001 |
|||
|
Стругальне |
2,2001 |
|||
|
Зубофрезерне |
5,2002 |
|||
|
Довбальне |
8,2002 |
|||
|
Протяжне |
9,2003 |
|||
|
Модель устаткування |
||||
|
Токарне |
1К62П |
|||
|
Фрезерне |
634 |
|||
|
Свердлильне |
2170 |
|||
|
Стругальне |
7110 |
|||
|
Зубофрезерне |
5А312 |
|||
|
Довбальне |
7417 |
|||
|
Протяжне |
7Б520 |
|||
|
Норма часу на операцію, хв. |
||||
|
Токарна |
35 |
25 |
13 |
|
|
Фрезерна |
34 |
16 |
26 |
|
|
Свердлильна |
10 |
21 |
39 |
|
|
Стругальна |
30 |
39 |
20 |
|
|
Зубофрезерна |
39 |
29 |
14 |
|
|
Довбальна |
33 |
22 |
37 |
|
|
Протяжна |
13 |
19 |
33 |
|
|
Розряд робіт |
||||
|
Токарна |
5 |
4 |
3 |
|
|
Фрезерна |
3 |
2 |
4 |
|
|
Свердлильна |
5 |
4 |
3 |
|
|
Стругальна |
3 |
2 |
2 |
|
|
Зубофрезерна |
4 |
4 |
2 |
|
|
Довбальна |
4 |
5 |
3 |
|
|
Протяжна |
4 |
2 |
3 |
|
|
Порядковий номер операції |
||||
|
Токарна |
1 |
5 |
2 |
|
|
Фрезерна |
2 |
3 |
1 |
|
|
Свердлильна |
3 |
7 |
4 |
|
|
Стругальна |
4 |
1 |
5 |
|
|
Зубофрезерна |
5 |
2 |
6 |
|
|
Довбальна |
6 |
4 |
3 |
|
|
Протяжна |
7 |
6 |
7 |
|
|
Коефіцієнт передчасного виходу інструмента з ладу |
0,05 |
|||
|
Кількість переточувань |
||||
|
Різці |
11 |
|||
|
Фрези |
13 |
|||
|
Свердла |
59 |
|||
|
Стругальні різці |
5 |
|||
|
Фрези дискові |
9 |
|||
|
Довбяки |
19 |
|||
|
Протяжки |
12 |
|||
|
Стійкість інструмента |
||||
|
Різці |
1,6 |
|||
|
Фрези |
2,2 |
|||
|
Свердла |
3,0 |
|||
|
Стругальні різці |
2,0 |
|||
|
Фрези дискові |
3,0 |
|||
|
Довбяки |
3,0 |
|||
|
Протяжки |
1,6 |
|||
|
Періодичність подачі інструмента до робочих місць, год. |
5 |
|||
|
Коефіцієнт резервного запасу інструмента на кожному робочому місці |
1 |
|||
|
Цикл заточення, рік |
32 |
|||
|
Період між надходженням із ЦІС до ІРК, дні |
45 |
|||
|
Коефіцієнт страхового запасу в ІРК |
0,5 |
|||
|
Період часу між моментом видачі замовлення до надходження інструмента в ЦІС, дні |
7 |
|||
|
Час між двома замовленнями на інструмент, міс |
8 |
|||
|
Коефіцієнт використання загальної площі складу |
0,3 |
|||
|
Габарити стелажів, м |
||||
|
Висота |
2,4 |
|||
|
Довжина |
2,4 |
|||
|
Ширина |
1,8 |
|||
|
Середній час затримки чергової партії поставки матеріалів, дні |
21 |
|||
|
Коефіцієнт заповнення обсягу стелажа |
0,5 |
|||
|
Щільність збереженого матеріалу, т/м3 (г/см3) |
10 |
|||
|
Навантаження, на 1 м2 підлоги |
1,4 |
|||
|
Інтервал поставки, дні |
135 |
|||
Середній час затримки чергової партії поставки матеріалів, дніСередній час навантаження на однім пункті, хв. |
511 |
|||
|
Середній час розвантаження на однім пункті, хв. |
18 |
|||
|
Номінальна вантажопідйомність транспортного засобу, т |
1 |
|||
|
Коефіцієнт використання номінальної вантажопідйомності транспортного засобу |
0,55 |
|||
|
Середня швидкість руху, м/хв. |
53 |
|||
|
Норматив площі інструментально-роздавальної комори кв. м на 1 верстат |
0,9 |
|||
|
Норматив площі контрольного відділення, кв. м на 1 контролера |
15 |
|||
|
Норматив площі побутового помешкання кв. м на 1 робітника |
1,8 |
|||
|
Площа службового помешкання, кв. м |
13 |
|||
|
Тривалість відпустки, дні |
15 |
|||
|
Допоміжні робітники, % до основних |
25 |
|||
|
Місячний оклад, грн. |
||||
|
Майстра |
880 |
|||
|
Службовця |
630 |
|||
|
МОП |
460 |
|||
|
Тарифна ставка 1 розряду, грн./годину |
4,5 |
|||
Вступ
Організація і планування виробництва - наука, що вивчає дію і прояв обєктивних економічних законів у різнобічній діяльності підприємства.
Організація виробництва, що означає координацію (приведення в систему) всіх елементів і ресурсів виробництва для досягнення поставленої цілі, сприяє найбільше повної реалізації економічних законів у діяльності кожного підприємства.
Організація виробництва має своєю головною ціллю забезпечення безупинного науково - технічного прогресу виробництва і створення умов, що забезпечують ефективне виконання і перевиконання завдань плану кожною виробничою ланкою по всіх показниках.
Виконання курсового проекту з дисципліни «Організація виробництва» повязано з проблемою якості підготовки менеджерів.
Сучасна теорія та практика вивчення підприємства, з точки зору організаційного розвитку виробництва, базується на різних формах засвоєння програмного матеріалу. Серед них одна з найбільш активних та ефективних - написання курсового проекту, включаючи практику економічного обґрунтування доцільності пропозицій удосконалення організації виробництва.
Підготовка курсового проекту галузі організації виробництва це обовязкова сторона професійно-кваліфікаційної характеристики та ділових якостей кожного менеджера, важлива умова підвищення теоретичного та практичного рівня господарювання.
В курсовому проекту розробляються найбільш актуальні питання з організації виробництва. Їх глибоке вивчення та практичне осмислення допомагає набути уявлення про конкретну діяльність підприємства, ознайомитися з законодавчими актами, нормативними документами, визначити, в яких напрямках питання повинні бути систематизовані, які основні критерії та показники повинні характеризувати організацію виробництва у взаємозвязку з іншими напрямами розвитку підприємства та освоїти порядок їх розрахунку.
1. Виробничі розрахунки
1.1 Розрахунок кількості устаткування
Кількість устаткування розраховується по трудомісткості (по видах робіт з обліком річної програми випуску):
, (1.1)
де Т - річна трудомісткість по видах робіт (операціям) в годинах;
Fе - річний ефективний фонд часу роботи одного верстата в годинах;
Кв - коефіцієнт виконання норм. Кв =1,1;
Ср - розрахункова кількість верстатів по операціях.
Fе = ((Дк-Дв-Дсв) * Тs-Тскор) * С * (1-/100), (1.2)
де Дк - кількість календарних днів у році;
Дв - кількість вихідних днів у році;
Дсв - кількість святкових днів у році;
Тs - тривалість робочої зміни;
Тскор - кількість годин скорочення робочої зміни в передсвяткові дні;
С - кількість змін;
- відсоток утрат часу роботи на ремонт і регламентовані перерви (3-8%).
Fe =((365-104-10)*8-4*1)*2*(1-6/100)=3767,5 год.
T = Q1·tm1 + Q2·tm2 + Q3·tm3 (1.3)
Тток =(6300*35+4800*25+6600*13)/60=7105 год.
Тфрез =(6300*34+4800*16+6600*26)/60=7710 год.
Тсвер =(6300*10+4800*21+6600*39)/60=7020 год.
Тстр =(6300*30+4800*39+6600*20)/60=8470 год.
Тзуб =(6300*39+4800*29+6600*14)/60=7955 год.
Тдовб =(6300*33+4800*22+6600*37)/60=9295 год.
Тпрот =(6300*13+4800*19+6600*33)/60=6515 год.
Коефіцієнт завантаження дорівнює:
(1.4)
де Спр - прийнята кількість устаткування;
Ср - розрахункова кількість верстатів по операціях;
Срток =7105/(3767,5*1,1)=1,71 шт. Спрток =2 шт. Кзток=1,71/2=0,86
Срфрез =7710/(3767,5*1,1)=1,86 шт. Спрфрез=2 шт. Кзфрез=1,86/2=0,93
Срсвер =7020/(3767,5*1,1)=1,69 шт. Спрсвер=2 шт. Кзсвер=1,69/2=0,85
Срстр =8470/(3767,5*1,1)=2,04 шт. Спрстр =3 шт. Кзстр=2,04/3=0,68
Срзуб =7955/(3767,5*1,1)=1,92 шт. Спрзуб=2 шт. Кззуб =1,92/2=0,96
Срдовб =9295/(3767,5*1,1)=2,24 шт. Спрдовб=3 шт. Кздовб=2,24/3=0,75
Српрот =6515/(3767,5*1,1)=1,57 шт. Спрпрот=2 шт. Кзпрот=1,57/2=0,79
Середній коефіцієнт завантаження устаткування визначається як відношення суми розрахункової кількості верстатів до суми прийнятої кількості верстатів.
Розрахунки необхідного устаткування зводяться в табл. 1.1, 1.2.
Табл. 1.1 - Розрахунок необхідної кількості устаткування на ділянці
|
Найменування операції |
Розрахункова кількість верстатів, Ср |
Прийнята кількість верстатів, Спр |
Річна трудомісткість по операціях |
Коефіцієнт завантаження устаткування, Кз |
|
|
Токарна |
1,71 |
2 |
7105 |
0,86 |
|
|
Фрезерна |
1,86 |
2 |
7710 |
0,93 |
|
|
Свердлильна |
1,69 |
2 |
7020 |
0,85 |
|
|
Стругальна |
2,04 |
3 |
8470 |
0,68 |
|
|
Зубофрезерна |
1,92 |
2 |
7955 |
0,96 |
|
|
Довбальна |
2,24 |
3 |
9295 |
0,75 |
|
|
Протяжна |
1,57 |
2 |
6515 |
0,79 |
|
Табл. 1.2 - Зведена відомість устаткування
|
Найменування устаткування |
Кількість верстатів |
Модель устаткування |
Габаритні розміри, м |
Кількість одиниць ремонтної складності |
||
|
Одного |
Всіх |
|||||
|
Токарно-гвинторізний |
2 |
1К62П |
3,44*1,42 |
32 |
64 |
|
|
Вертикально-фрезерний |
2 |
634 |
2,89*3,17 |
46,5 |
93 |
|
|
Вертикально-свердлильний |
2 |
2170 |
3,33*1,22 |
20 |
40 |
|
|
Стругальний |
3 |
7110 |
7,95*3,7 |
27 |
81 |
|
|
Зубофрезерний |
2 |
5А312 |
2,06*1,24 |
31 |
62 |
|
|
Довбальний |
3 |
7417 |
1,88*1,41 |
8,5 |
25,5 |
|
|
Протяжний |
2 |
7Б520 |
6,84*1,53 |
20,5 |
41 |
|
1.2 Розрахунок чисельності робітників
Чисельність працюючих на ділянці визначається по категоріях:
виробничі робітники (основні).
допоміжні робітники.
ІТП.
службовці.
МОП.
1.2.1 Розрахунок чисельності основних робітників
Він здійснюється в залежності від річної трудомісткості по видах робіт.
(1.5)
де: Fе раб = (Дк - Дв - Дсв - Двід) Тs-Тскор (1.6)
де Двід - відпустка.
Fe.раб=(365-104-10-15)*8-4*1=1884 год.
Крток =7105/(1884*1,1)=3,43=4 чол.
Крфрез =7710/(1884*1,1)=3,72=4 чол.
Кр свер=7020/(1884*1,1)=3,39=4 чол.
Кр струг =8470/(1884*1,1)=4,09=5 чол.
Кр зуб =7955/(1884*1,1)=3,84=4 чол.
Кр дов =9295/(1884*1,1)=4,49=5 чол.
Кр прот =6515/(1884*1,1)=3,14=4 чол.
Розраховується кількість робітників, необхідних для кожної операції і коефіцієнт завантаження робітників, як відношення розрахункової кількості робітників до прийнятої кількості робітників.
Визначається загальна кількість основних робітників.
1.2.2 Розрахунок чисельності допоміжних робітників
Кількість допоміжних робітників визначається укрупнено в процентному відношенні від кількості основних виробничих робітників.
Кдоп = Косн · pвсп/100 (1.7)
Кдоп =30*25/100 =7,5=8 чол.
Розподіляємо робітників по кваліфікаціях і зводимо в табл. 1.3.
Табл. 1.3 - Розподіл робітників по кваліфікації
|
Професії |
Чисельність |
Розряд |
Зміна |
|||||
|
|
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
2 |
||
|
Основні робітники |
||||||||
|
Токарі |
4 |
1 |
2 |
1 |
2 |
2 |
||
|
Фрезерувальники |
4 |
1 |
2 |
1 |
2 |
2 |
||
|
Свердлувальники |
4 |
|
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Стругальники |
5 |
2 |
2 |
1 |
3 |
2 |
||
|
Зубофрезерувальники |
4 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
|
|
Довбальники |
5 |
|
1 |
2 |
2 |
3 |
2 |
|
|
Протяжники |
4 |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
||
|
Разом |
30 |
|
16 |
14 |
||||
|
Допоміжні робітники |
||||||||
|
Наладчики |
2 |
6 |
1 |
1 |
||||
|
Слюсарі - ремонтники |
3 |
6 |
2 |
1 |
||||
|
Контролери |
2 |
6 |
1 |
1 |
||||
|
Крановики |
1 |
6 |
1 |
|||||
|
Разом |
8 |
|
5 |
3 |
||||
1.2.3 Розрахунок чисельності ІТП, службовців і МОП
Приймаємо по нормі однієї людини на 25 виробничих робітників.
службовці: бухгалтера - розраховувачі.
МОП (прибиральник виробничих помешкань) - 2% від загальної чисельності основних і допоміжних робітників.
Зведена відомість працюючих подана в табл. 1.5.
КСлуж, ІТП =30/25=1,2=2 роб
Кмоп =(30+8)*0,02=0,8=1 роб
Табл. 1.4 - Зведена відомість працюючих
|
Категорія працюючих |
Кількість чол. |
По змінам |
У% до спільної чисельності |
||
|
I |
ІІ |
||||
|
Основні робітники |
30 |
16 |
14 |
69,77% |
|
|
Допоміжні робітники |
8 |
5 |
3 |
18,6% |
|
|
Службовці |
2 |
1 |
1 |
4,65% |
|
|
ІТП |
2 |
1 |
1 |
4,65% |
|
|
МОП |
1 |
1 |
2,33% |
||
|
Разом: |
43 |
24 |
19 |
100% |
|
1.3 Розрахунок площі ділянки
Загальна площа ділянки Sзаг визначається з виробничої і допоміжної площі.
Sзаг = Sвир + Sдоп (1.8)
Sвир = ?(аi * bi + Sдодi) * Спрi (1.9)
де а, b - габаритні розміри верстата (м);
Sдодi - додаткова площа на проходи і проїзди на одиницю устаткування (м2) (приймаємо Sдод = 140% площі верстату).
Sвир ток =(3,44*1,42+1,4*3,44*1,42)*2=23,45 м2
Sвир фрез =(2,89*3,17+1,4*2,89*3,17)*2=43,97 м2
Sвир свер =(3,33*1,22+1,4*3,33*1,22)*2=19,50 м2
Sвир стр =(7,95*3,7+1,4*7,95*3,7)*3=211,79 м2
Sвир зуб =(2,06*1,24+1,4*2,06*1,24)*2=12,26 м2
Sвир довб =(1,88*1,41+1,4*1,88*1,41)*3=19,09 м2
Sвир прот =(6,84*1,53+1,4*6,84*1,53)*3=75,35 м2
Sвир =23,45+43,97+19,50+211,79+12,26+19,09+75,35=405,41=406 м2
Визначаємо загальну виробничу площу:
Sдоп - допоміжна площа, зайнята під складські помешкання, інструментально-роздавальні комори, відділення для контролерів, побутові, службові помешкання.
Sдоп = Sскл + Sірк + Sконтр + Sпобут + Sслуж, (1.10)
де Sскл - склад заготівель і готової продукції;
Sірк - інструментально-роздавальна комора;
Sконтр - площа контрольного відділення;
Sпобут - площа побутового помешкання;
Sслуж - площа службового помешкання.
Sдоп =217+ 0,9*16+15*2+1,8*38+13=342,8=343 м2
Sзаг =406+343=749 м2
Отримане значення площі необхідно відкоригувати з обліком цілих значень довжини і ширини ділянки. Для цього необхідно виконати планування ділянки, тобто розташувати необхідне устаткування відповідно до принципів організації виробництва. Ширина ділянки вибирається з наступного ряду значень - 10, 12, 14, 16, 18, 20 м.
1.4 Організація ремонтного господарства
При визначенні тривалості ремонтного циклу Тр.ц, міжремонтного Тмр і межосмотрового Тмо періодів варто ґрунтуватися на структурі ремонтного циклу для кожного виду технологічного встаткування.
Табл. 1.5 - Кількість ремонтних операцій у циклі
|
Верстатне встаткування |
Число ремонтів |
Формули для визначення міжремонтного циклу Трц у відпрацьованих годинниках |
|||
|
Середніх nс |
Малих nм |
Оглядів nо |
|||
|
Легкі й середні металорізальні верстати масою до 10 т |
1 |
4 |
6 |
Апмвт-де А = 24000, для верстатів з віком до 10 років; А = 23 000 для верстатів з віком 10 - 20 років; А = 20 000 для верстатів з віком понад 20 років |
|
|
Великі й важкі металорізальні верстати масою від 10 до 100 т |
2 |
6 |
27 |
||
|
Особливо важкі металорізальні верстати масою понад 100 т і унікальні |
2 |
9 |
36 |
||
Коефіцієнти враховують:
п - характер виробництва; для масового й крупносерійного типу п = 1,0; для серійного п = 1,3; для дрібносерійного й одиничного п = 1,5;
м - вид оброблюваного матеріалу для металорізальних верстатів нормальної точності: при обробці стали м = 1,0; алюмінієвих сплавів м = 0,75; чавуну й бронзи м = 0,8;
в-умови експлуатації, устаткування: для металорізальних верстатів у нормальних умовах механічного цеху при роботі металевим інструментом в = 1,0; для верстатів, що працюють абразивним інструментом без охолодження 0,7;
т - особливості характеристики маси верстатів: для легких і середніх металорізальних верстатів т = 1,0; для великих і важких т = 1,35; для особливо важких і унікальних т = 1,7.
Тривалість міжремонтного періоду Тмр визначається по формулі
(1.11)
Тривалість міжоглядового періоду Тмо розраховується формулі
(1.12)
де Tмр - міжремонтний період, рік (мес);
Tмо - міжоглядовий період, мес;
nс і nм - кількість середніх і малих ремонтів протягом ремонтного циклу;
nоб - кількість оглядів протягом ремонтного циклу.
Для визначення тривалості ремонтного циклу в календарному часі необхідно враховувати річний фонд часу роботи встаткування (при роботі в одну зміну приймається 2000 годин, при роботі у дві зміни - 4000 годин, при роботі в три зміни - 3950 годин).
Необхідно визначити состав і обсяг ремонтних робіт на поточний рік з урахуванням часу уведення встаткування в експлуатацію (за вихідним даними) і побудувати графік обслуговування встаткування за формою, наведеної в табл. 1.8.
Табл. 1.6 - Річний обсяг ремонтних робіт із груп устаткування, нормо-год.
|
Види планово - попереджувального ремонту |
Норма часу на роботи (нормо год.) |
||||
|
слюсарні |
верстатні |
інші (по фарбувальні, зварювальні й ін.) |
Усього |
||
|
Огляд (періодичний) |
0,75 |
0,1 |
- |
0,85 |
|
|
Огляд перед капітальним ремонтом |
1,0 |
0,1 |
- |
1,1 |
|
|
Ремонт: малий |
4,0 |
2,0 |
0,1 |
6,1 |
|
|
середній |
16,0 |
7,0 |
0,5 |
23,5 |
|
|
капітальний |
23,0 |
10,0 |
2,0 |
35,0 |
|
Необхідна кількість ремонтників (слюсарів і верстатників) визначається як частка від розподілу річного обсягу планованих ремонтних робіт у годинниках на річний ефективний фонд часу роботи одного робітника.
Кількість верстатів, необхідне для виконання планованих ремонтних робіт, розраховується як частка від розподілу річного обсягу робіт у станко-годинниках (з урахуванням виконання норм у відсотках) на річний корисний фонд часу роботи одного верстата.
Легкі і середні Великі й важкі
А = 24000 А = 24000
п = 1,0 nc = 1 п = 1,0 nc = 2
м = 0,8 nм = 4 м = 0,8 nм = 6
в = 1,0 no = 6 в = 1,0 no = 27
т = 1,0 т = 1,35
Трц лег =24000*1,0*0,8*1,0*1,0/4000=4,8 років
Тмр лег =4,8/(1+4+1)=0,8 року =9,7 міс
Тмо лег =4,8/(1+4+6+1)=0,4 року =4,9 міс
Трц важк =24000*1,0*0,8*1,0*1,35/4000=6,48 року
Тмр важк =6,48/(2+6+1)=0,72 року=8,8 міс
Тмо важк =6,48/(2+6+27+1)=0,18 року =2,2 міс
Пояснення до таблиці.
Буква позначає вид технічного обслуговування. Індекс при букві позначає порядковий номер даного виду обслуговування у відповідності зі структурою ремонтного циклу. Цифри під рисою позначають трудомісткість ремонтних робіт.
1.5 Організація інструментального господарства
Витрата різального інструменту визначається по формулі
, (1.13)
де N - кількість деталей по програмі на плановий період, шт.;
tм - машинний час на одну деталеоперацію, хв;
Тз - машинний час роботи інструмента до повного зношування, ч;
k - коефіцієнт передчасного виходу інструмента з ладу.
Витрата інструмента визначається по кожному виді встаткування.
Час зношування
, (1.14)
де L - припустима величина сточування робочої частини інструмента при заточеннях, мм;
l - середня величина шару, що знімають при кожному заточенні, мм;
tc - стійкість інструмента, машинний час його роботи між двома переточуваннями, ч.
Тз ток =(11+1)*1,6=19,2 год. Тз зуб =(9+1)*3,0=30 год.
Тз фрез =(13+1)*2,2=30,8 год. Тз довб =(19+1)*3,0=60 год.
Тз свер =(59+1)*3,0=180 год. Тз прот =(12+1)*1,6=20,8 год.
Тз струг =(5+1)*2,0=12 год.
Кр ток =7105/(19,2*(1-0,05))=389,53=390 шт.
Кр фрез =7710/(30,8*(1-0,05))=263,5=264 шт.
Кр свер =7020/(180*(1-0,05))=41,05=42 шт.
Кр струг =8470/(12*(1-0,05))=742,98=743 шт.
Кр зф =7955/(30*(1-0,05))=279,12=280 шт.
Кр дов =9295/(60*(1-0,05))=163,07=164 шт.
Кр прот =6515,7/(20,8*(1-0,05))=329,74=330 шт.
Цеховий оборотний фонд інструмента
Fц = Qрм + Qз + Qк, (1.15)
де Qрм - кількість інструмента на робочих місцях;
Q3 - кількість інструмента в заточенні (ремонті);
Qк - кількість інструмента (запас) в інструментально-роздавальній коморі (ІРК).
Кількість інструмента на робочих місцях при його періодичній подачі
, (1.16)
де Тп - періодичність подачі інструмента до робочих місць, ч;
tс - періодичність зміни інструмента на верстаті, ч;
q - кількість робочих місць, на яких одночасно застосовується інструмент;
n - кількість інструментів, одночасно застосовуваних на одному робочому місці;
kзап - коефіцієнт резервного запасу інструмента на кожному робочому місці.
Кількість інструмента в заточенні
, (1.17)
де Т3 - час від надходження інструмента з робочого місця в ІРК до повернення його із заточення (цикл заточення), год.
Qрм ток =5/1,6*2*1+2*1=8,25=9 шт. Qз ток =(32/5)*2*1=12,8=13 шт.
Qрм фрез =5/2,2*2*1+2*1=6,55=7 шт. Qзфрез=(32/5)*2*1=12,8=13 шт.
Qрм свер =5/3,0*2*1+2*1=5,33=6 шт. Qзсвер=(32/5)*2*1=12,8=13 шт.
Qрм струг =5/2,0*3*1+3*1=10,5=11 шт. Qз струг =(32/5)*3*1=19,2=20 шт.
Qрм зф =5/3,0*2*1+2*1=5,33=6 шт. Qз зф =(32/5)*2*1=12,8=13 шт.
Qрм дов =5/3,0*3*1+3*1=8 шт. Qз дов =(32/5)*3*1=19,2=20 шт.
Qрм прот =5/1,6*2*1+2*1=8,25=9 шт. Qз прот=(32/5)*2*1=12,8=13 шт.
Кількість інструмента в запасі в ІРК
, (1.18)
де R - середня витрата інструмента за період між черговими його надходженнями із центрального інструментального складу (ЦІС), шт.;
k3 - коефіцієнт страхового запасу в ІРК.
Rток =(390/12)*1,5=48,75=49 шт. Qк ток =49*(1+0,5)=73,5=74 шт.
Rфрез =(264/12)*1,5=33 шт. Qк фрез =33*(1+0,5)=49,5=50 шт.
Rсвер =(42/12)*1,5=5,25=6 шт. Qк свер =6*(1+ 0,5)=9 шт.
Rструг =(743/12)*1,5=92,88=93 шт. Qк струг =93*(1+0,5)=139,5=140 шт.
Rзуб =(280/12)*1,5=35 шт. Qк зф =35*(1+0,5)=52,5=53 шт.
Rдовб =(16 4/12)*1,5=20,5=21 шт. Qк дов =21*(1+0,5)=31,5=32 шт.
Rпр =(330/12)*1,5=41,25=42 шт. Qк прот =42*(1+0,5)=63 шт.
Fц ток =9+13+74=96 шт.
Fц фрез =7+13+29=49 шт.
Fц свер =6+13+9=28 шт.
Fц струг =11+20+140=171 шт.
Fц зф =6+13+53=72 шт.
Fц дов =8+20+32=60 шт.
Fц прот =9+13+63=85 шт.
Норми запасу інструмента в ЦІС установлюються в такий спосіб:
мінімальна норма запасу Qм - за практичним даними залежно від величини витрати інструмента;
норма запасу (крапка замовлення) при якій видається замовлення на поповнення,
, (1.19)
де Те - період часу між моментом видачі замовлення до надходження інструмента в ЦІС, міс;
Rм - середня витрата інструмента, міс;
Qтз ток =96+7*33=327 шт.
Qтз фрез =49+7*22=203 шт.
Qтз свер =28+7*4=56 шт.
Qтз струг =171+7*62=605 шт.
Qтз зф =72+7*24=240 шт.
Qтз дов =60+7*14=158 шт.
Qтз прот =85+7*28=281 шт.
найбільша норма запасу
, (1.20)
де Тци - час між двома замовленнями на інструмент, міс,
Qб ток =96+8*33=360 шт.
Qб фрез =49+8*22=225 шт.
Qб свер =28+8*4=60 шт.
Qб струг =171+8*62=667 шт.
Qб зф =72+8*24=264 шт.
Qб дов =60+8*14=172 шт.
Qб прот =85+8*28=309 шт.
Загальна потреба підприємства в тім або іншому типорозмірі інструмента на плановий період визначається по формулі
, (1.21)
де Rc - сумарна витрата інструмента на плановий період;
Fр. - розрахунковий оборотний фонд інструмента;
Fн - фактичний оборотний фонд інструмента на початок періоду.
ЗП ток =390+(96+360)/2+ 0=618 шт.
ЗП фрез =264+(49+225)/2+0=401 шт.
ЗП свер =42+(28+60)/2+0=86 шт.
ЗП струг =743+(171+667)/2+0=1162 шт.
ЗП зф =280+(72+264)/2+0=448 шт.
ЗП дов =164+(60+172)/2+0=280 шт.
ЗП прот =330+(85+309)/2+0=527 шт.
1.6 Організація складського господарства
Загальна площа складу S (м2) визначається по формулі
, (1.22)
де Sпол - корисна площа складу, безпосередньо зайнята збереженими матеріалами, м2;
kисп - коефіцієнт використання загальної площі складу з урахуванням допоміжної площі (проїздів, проходів, для прийому й видачі матеріалів, для ваг, шафи й стола комірника й т.д.).
При зберіганні в стелажах корисна площа розраховується по формулі:
, (1.23)
де sст - площа, займана одним стелажем, м2;
Nст.р - розрахункова кількість стелажів, визначається в такий спосіб:
, (1.24)
де Zmax - величина максимального складського запасу матеріалів т (кг). Визначається по формулі:
Zmax = М/Драб·інтервал поставок (днів) + М/Драб·Тзат (1.25)
М = N1·m1 + N2·m2 + N3·m3 (1/26)
де Драб - кількість робочих днів;
Тзад - середній час затримки чергової партії поставки матеріалів, дн.
N - обсяг стелажа, м3;
kз - коефіцієнт заповнення обсягу стелажа;
m - маса заготівлі, кг.;
q - щільність збереженого матеріалу, т/м3 (г/см3).
Прийнята кількість стелажів установлюється після перевірки відповідності припустимому навантаженню. Перевірка здійснюється по формулі
, (1.27)
де qД - допускає навантаження, що, на 1 м2 підлоги (qД = 1,0 - 2,0), т.
При будь-якому способі укладання матеріалів навантаження на 1 м2 пола не повинна перевищувати припустиму.
Драб =365-104-10=251 дні
М=6300*12+4800*19+6600*12=246000
Zmax =246000/251*135+246000/251*21=152892 кг.=153 тон
Nст.р =153/(2,4*2,4*1,8*0,5*10)=2,95=3 шт.
Nст.п =153/(2,4*2,4*1,8)=13,1=14,76=15 шт.
Sпол =2,4*1,8*15=64,80=65 м2
Sскл =65/0,3=216,67=217 м2
1.7 Організація транспортного господарства
Розрахункова кількість транспортних засобів (електро-, автокарів, автомашин) залежить від виду маршруту:
а) при маятниковому однобічному маршруті
, (1.28)
де Q - сумарний вантаж, перевезений протягом розрахункового періоду, т;
tп - час навантажування, хв.;
tр - час розвантаження, хв.;
q - номінальна вантажопідйомність транспортного засобу, т;
k2 - коефіцієнт використання номінальної вантажопідйомності транспортного засобу;
tпр - час пробігу транспортного засобу в обидва кінці, хв.,
, (1.29)
де L - відстань в обидва кінці, м;
v-швидкість пробігу (середня), м/хв.;
б) при маятниковому двосторонньому маршруті
, (1.30)
в) при кільцевому маршруті із загасаючим вантажопотоком
, (1.31)
де m1 - кількість розвантажувальних пунктів;
г) при кільцевому маршруті зі зростаючим вантажопотоком
, (1.32)
де m2 - кількість навантажувальних пунктів;
д) при кільцевому маршруті з рівномірним вантажопотоком
, (1.33)
де m3 - кількість вантажно-розвантажувальних пунктів.
А=(((980,08*8*(1,41+11+18))/(960*0,85*1*0,55*1000)))=0,53=1
1.8 Організація й обслуговування робочого місця
Робоче місце - зона додатка праці, визначена на підставі трудових і інших діючих норм, оснащена необхідними засобами, призначеними для трудової діяльності одного або декількох виконавців. Стосовно до машинобудівного виробництва, робоче місце - елементарна одиниця структури підприємства, де розміщені виконавці роботи, що обслуговують технологічне устаткування, частину конвеєра, на обмежений час - оснастка і предмети праці. Колективне робоче місце перебуває з індивідуальних робочих місць.
Виробнича зона бригади може перебувати як з індивідуальних (наприклад, у бригаді, що обслуговує конвеєр), так і з колективних робочих місць (наприклад, у бригаді, що обслуговує агрегат). Сукупність робочих місць, що входять у бригаду, повинна відповідати бригадній зоні обслуговування, сукупність бригадних зон обслуговування - межам виробничої ділянки, сукупність робочих місць усіх ділянок - межам цеху і т.д.
Раціональна організація робочих місць знімає зайву стомлюваність і помітно впливає на підвищення продуктивності праці. Вона часто свідчить про рівень організованості всього підприємства. Форма організації праці залежить від особливостей виконуваних робіт, ступеня їхньої механізації, форм спеціалізації і кооперування праці.
Системи організаційно-технічних заходів, що забезпечують на робочому місці необхідні умови для високопродуктивної праці при найменшій стомлюваності і повному використанні технічних можливостей устаткування, називають організацією робочого місця.
По ступені механізації виконуваних операцій робочі місця підрозділяються на автоматичні і напівавтоматичні, машинні, машинно-ручні ручні. У залежності від числа зайнятих на виконанні роботи робітників робочі місця можуть бути індивідуальні і бригадні, у залежності від числа що обслуговуються верстатів - одневерстатні і багатоверстатні, а в залежності від характеру роботи - стаціонарні і пересувні.
Раціональна організація праці і робочих місць припускає дотримання відповідних вимог до просторового розміщення всіх предметів праці, устаткування й оснастки, до обслуговування робочого місця, до конструкції устаткування й оснастки, до фізіологічних і гігієнічних умов праці, до естетичного оформлення техніки й інтерєра й ін.
Правильна організація робочого місця вимагає: оснащення робочого місця технологічною документацією, високопродуктивним устаткуванням, пристосуваннями, інструментом, транспортними пристроями; правильного планування робочого місця; організації безперебійного обслуговування робочого місця матеріалами, заготівлями й інструментом; своєчасного ремонту устаткування і технологічної оснастки; забезпечення здорових і безпечних умов праці; дотримання на робочому місці чистоти і порядку.
При плануванні робочого місця варто враховувати деякі фізіологічні і ергономічні вимоги, якось: температуру, вологість, ступінь чистоти повітря, розташування органів керування, засоби сигналізації і т.д. При правильній організації робочого місця робітник звільнений від невластивих йому функцій (пошуки матеріалу, інструмента і т.д.), що сприяє раціональному використанню робочого часу. Трудовий процес повинний бути спроектований так, щоб були виключені всі зайві прийоми і рухи, а необхідні для виконання операції - раціоналізовані. Раціональність трудового процесу залежить від технологічних особливостей виконуваної операції, устаткування й оснастки, найкращого планування робочого місця (просторового розміщення всіх елементів робочого місця й ін.), що приводить до мінімізації трудових рухів.
2. Економічні розрахунки
2.1 Розрахунок витрат на основні матеріали
Даний розрахунок виконується на основі норм витрати матеріалу на одну деталь з обліком вартості поворотних відходів, ціни металу, транспортно-заготівельних витрат.
М = м1·Ц1/1000·Ктз - м2·Ц2/1000 = м1·Ц1/1000·Ктз - м1·(1-Кисп)·Ц2/1000 (2.1)
де М - витрати на основні матеріали;
м1 - маса заготівлі в кг;
м2 - маса відходів у кг;
Ц1, Ц2 - ціна металу і вартість відходів;
Ктз - коефіцієнт транспортно - заготівельних витрат на доставку, навантаження.
Кисп - коефіцієнт використання матеріалів
М дет1=12*3400/1000*1,16-12*(1-0,77)*3400/1000*0,65=41,23 грн.
М дет2=19*3400/1000*1,16-19*(1-0,67)*3400/1000*0,65=61,08 грн.
М дет3=12*3400/1000*1,16-12*(1-0,60)*3400/1000*0,65=36,72 грн.
У М =41,23+61,08+36,72=139 грн.
2.2 Розрахунок фонду зарплати виробничого персоналу
Розрахунок фонду зарплати основних виробничих робітників
Розрахунок відрядної розцінки на операцію визначається:
Рсд = tшт·* Счас1разр·* Кт i, (2.2)
де Счас1.разр - тарифна ставка першого розряду, грн./год.
Кт i - тарифний коефіцієнт i-го розряду.
|
Розряд |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
Тарифний коефіцієнт |
1,0 |
1,21 |
1,35 |
1,5 |
1,7 |
2,0 |
|
Далі визначається сумарна відрядна розцінка на виготовлення деталі:
Результати заносяться в табл. 2.1., 2.2. та 2.3
Табл. 2.1.1 Таблиця розрахунку сумарної розцінки на виготовлення деталі
|
Найменування |
Норма годин |
Годинна тарифна ставка 1 розряду, грн/час |
Тарифний коефіцієнт |
Відрядна розцінка на операцію, грн. |
N |
|
|
Токарна |
35 |
4,5 |
1,7 |
4,46 |
28098 |
|
|
Фрезерна |
34 |
4,5 |
1,35 |
3,44 |
21672 |
|
|
Свердлильна |
10 |
4,5 |
1,7 |
1,28 |
8064 |
|
|
Стругальна |
30 |
4,5 |
1,35 |
3,04 |
19152 |
|
|
Зубофрезерна |
39 |
4,5 |
1,5 |
4,39 |
27657 |
|
|
Довбальна |
33 |
4,5 |
1,5 |
3,71 |
23373 |
|
|
Протяжна |
13 |
4,5 |
1,5 |
1,46 |
9198 |
|
|
Разом |
137214 |
|||||
Рсд ток =(35/60)*4,5*1,7=4,46 грн. N=4,46*6300=28098 грн.
Рсд фрез =(34/60)*4,5*1,35=3,44 грн. N=3,44*6300=21672 грн.
Рсд свер =(10/60)*4,5*1,7=1,28 грн. N=1,28*6300=8064 грн.
Рсд струг =(30/60)*4,5*1,35=3,04 грн. N=3,04*6300=19152 грн.
Рсд зф =(39/60)*4,5*1,5=4,39 грн. N=4,39*6300=27657 грн.
Рсд дов =(33/60)*4,5*1,5=3,71 грн. N=3,71*6300=23373 грн.
Рсд прот =(13/60)*4,5*1,5=1,46 грн. N=1,46*6300=9198 грн.
Табл. 2.1.2 Таблиця розрахунку сумарної розцінки на виготовлення деталі
|
Найменування |
Норма годин |
Годинна тарифна ставка 1 розряду, грн/час |
Тарифний коефіцієнт |
Відрядна розцінка на операцію, грн. |
N |
|
|
Токарна |
25 |
4,5 |
1,5 |
2,81 |
13488 |
|
|
Фрезерна |
16 |
4,5 |
1,21 |
1,45 |
6960 |
|
|
Свердлильна |
21 |
4,5 |
1,5 |
2,36 |
11328 |
|
|
Стругальна |
39 |
4,5 |
1,21 |
3,54 |
16992 |
|
|
Зубофрезерна |
29 |
4,5 |
1,5 |
3,26 |
15648 |
|
|
Довбальна |
22 |
4,5 |
1,7 |
2,81 |
13488 |
|
|
Протяжна |
19 |
4,5 |
1,21 |
1,72 |
8256 |
|
|
Разом |
86160 |
|||||
Рсд ток =(25/60)*4,5*1,5=2,81 грн. N=2,81*4800=13488 грн.
Рсд фрез =(16/60)*4,5*1,21=1,45 грн. N=1,45*4800=6960 грн.
Рсд свер =(21/60)*4,5*1,5=2,36 грн. N=2,36*4800=11328 грн.
Рсд струг =(39/60)*4,5*1,21=3,54 грн. N=3,54*4800=16992 грн.
Рсд зф =(29/60)*4,5*1,5=3,26 грн. N=3,26*4800=15648 грн.
Рсд дов =(22/60)*4,5*1,7=2,81 грн. N=2,81*4800=13488 грн.
Рсд прот =(19/60)*4,5*1,21=1,72 грн. N=1,72*4800=8256 грн.
Табл. 2.1.3 Таблиця розрахунку сумарної розцінки на виготовлення деталі
|
Найменування |
Норма годин |
Годинна тарифна ставка 1 розряду, грн/час |
Тарифний коефіцієнт |
Відрядна розцінка на операцію, грн. |
N |
|
|
Токарна |
13 |
4,5 |
1,35 |
1,32 |
8712 |
|
|
Фрезерна |
26 |
4,5 |
1,5 |
2,93 |
19338 |
|
|
Свердлильна |
39 |
4,5 |
1,35 |
3,95 |
26070 |
|
|
Стругальна |
20 |
4,5 |
1,21 |
1,82 |
12012 |
|
|
Зубофрезерна |
14 |
4,5 |
1,21 |
1,27 |
8382 |
|
|
Довбальна |
37 |
4,5 |
1,35 |
3,75 |
24750 |
|
|
Протяжна |
33 |
4,5 |
1,35 |
3,34 |
22044 |
|
|
Разом |
121308 |
|||||
Рсд ток =(13/60)*4,5*1,35=1,32 грн. N=1,32*6600=8712 грн.
Рсд фрез =(26/60)*4,5*1,5=2,93 грн. N=2,93*6600=19338 грн.
Рсд свер =(39/60)*4,5*1,35=3,95 грн. N=3,95*6600=26070 грн.
Рсд струг =(20/60)*4,5*1,21=1,82 грн. N=1,82*6600=12012 грн.
Рсд зф =(14/60)*4,5*1,21=1,27 грн. N=1,27*6600=8382 грн.
Рсд дов =(37/60)*4,5*1,35=3,75 грн. N=3,75*6600=24750 грн.
Рсд прот =(33/60)*4,5*1,35=3,34 грн. N=3,34*6600=22044 грн.
Потім розраховується зарплата основних виробничих робітників по кожній професії і загальний фонд заробітної плати усіх виробничих робітників.
Розрахунок фонду зарплати допоміжних робітників
ЗПдоп = ЗПрем + ЗПнал + ЗПконтр + ЗПкран, (2.3)
де ЗПдоп i = Чтар·* Ктар·* Fе·* Краб (2.4)
Розрахунок фонду зарплати ІТП і МОП і службовців
Фонд заробітної плати цих категорій визначається множенням кількості працівників по кожній категорії на їхній місячний оклад і на кількість місяців роботи в році.
ЗПдоп нал =2*2*4,5*1884=33912 грн.
ЗПдоп рем =3*2*4,5*1884=50868 грн.
ЗПдоп котр =2*2*4,5*1884=33912 грн.
ЗПдоп кран =1*2*4,5*1884=16956 грн.
ЗПдоп =33912+50868+33912+16956=135648 грн.
Відрядний тарифний фонд (ВТФ) додаткових робітників = чисельність робітників (ЧП) * кількість робочих місяців (КМ)
КМ=(365-104-10-15)/30=7,87=8 міс.
ВТФІТП=2*880*12=21120 грн
ВТФслуж=2*630*12=15120 грн
ВТФМОП=1*460*12=5520 грн
ВТФ основних робітників =Р1 + Р2 + Р3
ВТФток =28098+13488+8712=50298 грн.
ВТФфрез =21672+6960+19338=47970 грн.
ВТФсвер =8064+11328+26070=45462 грн.
ВТФстр =19152+16992+12012=48156 грн.
ВТФзуб =27657+15648+8382=51687 грн.
ВТФдов =23373+13488+24750=61611 грн.
ВТФпр =9198+8256+22044=39498 грн.
Додаткова заробітна плата (ДЗП) = відрядний тарифний фонд · 0,1
ДЗПток =50298*0,1=5029,8 грн. ДЗПнал =33912*0,1=3391,2 грн.
ДЗПфрез =47970*0,1=4797 грн. ДЗПрем =50868*0,1=5086,8 грн.
ДЗПсвер =45462*0,1=4546,2 грн. ДЗПконт =33912*0,1=3391,2 грн.
ДЗПстр =48156*0,1=4815,6 грн. ДЗПкран =16956*0,1=1695,6 грн.
ДЗПзуб =51687*0,1=5168,7 грн. ДЗПІТП =21120*0,1=2112 грн.
ДЗПдов =61611*0,1=6161,1 грн. ДЗПслуж =15120*0,1=1512 грн.
ДЗПпр =39498*0,1=3949,8 грн. ДЗПМОП =5520*0,1=552 грн.
Загальний фонд заробітної плати (ЗЗП) = ВТФ + ДЗП
ЗЗПток =50298+5029,8=55327,8 грн. ЗЗПнал =33912+3391,2=37303,2 грн.
ЗЗПфрез =47970+4797=52767 грн. ЗЗПрем =50868+5086,8=55954,8 грн.
ЗЗПсвер =45462+4546,2=50008,2 грн. ЗЗПкон =33912+3391,2=37303,2 грн.
ЗЗПстр =48156+4815,6=52971,6 грн. ЗЗПкран =16956+1695,6=18651,6 грн.
ЗЗПзуб =51687+5168,7=56855,7 грн. ЗЗПІТП =21120+2112=23232 грн.
ЗЗПдов =61611+6161,1=67772,1 грн. ЗЗПслуж =15120+1512=16632 грн.
ЗЗПпр =39498+3949,8=43447,8 грн. ЗЗПМОП =5520+552=6072 грн.
Середньомісячна заробітна плата (СЗП) = ЗЗП/(ЧП·12 міс.)
СЗПток =55327,8/(4*12)=1152,66 грн. СЗПнал=37303,2/(2*12)=1554,3 грн.
СЗПфрез =52767/(4*12)=1099,31 грн. СЗПрем=55954,8/(3*12)=1554,3 грн.
СЗПсвер =50008,2/(4*12)=1041,84 грн. СЗПкон=37303,2/(2*12)=1554,3 грн.
СЗПстр =52971,6/(5*12)=882,86 грн. СЗПкра=18651,6/(1*12)=1554,3 грн.
СЗПзуб =56855,7/(4*12)=1184,49 грн. СЗПІТП =23232/(2*12)=968 грн.
СЗПдов =67772,1/(5*12)=1129,54 грн. СЗПслуж=16632/(2*12)=693 грн.
СЗПпр =43447,8/(4*12)=905,16 грн. СЗПМОП=6072/(1*12)=506 грн.
Зведену відомість річного фонду заробітної плати персоналу представимо в табл. 2.2.
Табл. 2.2 - Зведена відомість річного фонду заробітної плати персоналу
|
Категорія працюючих |
Чисельність |
Відрядний тарифний фонд |
Додаткова заробітна плата 10% |
Загальний фонд заробітної плати |
Середньомісячна заробітна плата |
|
|
Основні робітники |
||||||
|
Токарі |
4 |
50298 |
5029,8 |
55327,8 |
1152,66 |
|
|
Фрезерувальники |
4 |
47970 |
4797 |
52767 |
1099,31 |
|
|
Свердлувальники |
4 |
45462 |
4546,2 |
50008,2 |
1041,84 |
|
|
Стругальники |
5 |
48156 |
4815,6 |
52971,6 |
882,86 |
|
|
Зубофрезерувальники |
4 |
51687 |
5168,7 |
56855,7 |
1184,49 |
|
|
Довбальники |
5 |
61611 |
6161,1 |
67772,1 |
1129,54 |
|
|
Протяжники |
4 |
39498 |
3949,8 |
43447,8 |
905,16 |
|
|
Разом |
30 |
344682 |
34468,2 |
379150,2 |
7395,9 |
|
|
Допоміжні робітники |
||||||
|
Наладчики |
2 |
33912 |
3391,2 |
37303,2 |
1554,3 |
|
|
Слюсарі - ремонтники |
3 |
50868 |
5086,8 |
55954,8 |
1554,3 |
|
|
Контролери |
2 |
33912 |
3391,2 |
37303,2 |
1554,3 |
|
|
Крановики |
1 |
16956 |
1695,6 |
18651,6 |
1554,3 |
|
|
Разом |
8 |
135648 |
13564,8 |
149212,8 |
6217,2 |
|
|
ІТП |
2 |
21120 |
2112 |
23232 |
968 |
|
|
Службовці |
2 |
15120 |
1512 |
16632 |
693 |
|
|
МОП |
1 |
5520 |
552 |
6072 |
506 |
|
|
Разом |
5 |
41760 |
4176 |
45936 |
2167 |
|
2.3 Техніко-економічні показники
Техніко-економічні показники зведені в табл. 2.4.
Таблиця 2.4 - Техніко-економічні показники
|
Найменування показника |
Одиниця виміру |
Значення |
|
|
Річна програма випуску |
Шт. |
17700 |
|
|
Розрахункова кількість устаткування |
Шт. |
16 |
|
|
Прийнята кількість устаткування |
Шт. |
16 |
|
|
Середній коефіцієнт завантаження устаткування |
0,83 |
||
|
Чисельність працюючих |
Чол. |
43 |
|
|
У тому числі: |
|||
|
Основних робітників |
Чол. |
30 |
|
|
Допоміжних робітників |
Чол. |
8 |
|
|
ІТП |
Чол. |
2 |
|
|
Службовців |
Чол. |
2 |
|
|
МОП |
Чол. |
1 |
|
|
Фонд оплати праці |
Грн. |
574299 |
|
|
У тому числі: |
|||
|
Основних робітників |
Грн. |
379150,2 |
|
|
Допоміжних робітників |
Грн. |
149212,8 |
|
|
ІТП |
Грн. |
23232 |
|
|
Службовців |
Грн. |
16632 |
|
|
МОП |
Грн. |
6072 |
|
|
Середньомісячна заробітна плата одного працюючого |
Грн. |
1113 |
|
|
У тому числі: |
|||
|
Основних робітників |
Грн. |
1053,2 |
|
|
Допоміжних робітників |
Грн. |
1554,3 |
|
|
Витрати на основні матеріали |
Грн. |
795285 |
|
Довідкова інформація з устаткування
|
Модель |
Габарити, м |
Потужність, кВт |
Ціна, грн. |
Категорія ремонтної складності |
Маса, т |
|
|
ТОКАРНО-ГВИНТОРІЗНІ |
||||||
|
1К62П |
3,44*1,42 |
7,5 |
11350 |
32 |
2,01 |
|
|
ВЕРТИКАЛЬНО-СВЕРДЛИЛЬНІ |
||||||
|
2170 |
3,33*1,22 |
10 |
3500 |
20 |
3,5 |
|
|
ПРОТЯЖНІ |
||||||
|
7Б520 |
6,84*1,53 |
22 |
5920 |
20,5 |
6 |
|
|
ЗУБОФРЕЗЕРНІ |
||||||
|
5А312 |
2,06*1,24 |
5 |
3490 |
31 |
5,15 |
|
|
ВЕРТИКАЛЬНО-ФРЕЗЕРНІ |
||||||
|
634 |
2,89*3,17 |
5,6 |
11930 |
46,5 |
10,6 |
|
|
ПОВЗДОШНО-СТРУГАЛЬНІ |
||||||
|
7110 |
7,95*3,7 |
40 |
22870 |
27 |
27,5 |
|
|
ДОВБАЛЬНІ |
||||||
|
7417 |
1,88*1,41 |
2,8 |
1490 |
8,5 |
2,2 |
|
Література
Косилова А.Г. Мещереков Р.К. Справочник технолога - машиностроителя. - Москва. Машиностроение; 1985. Том 2-й.
Макаренко М.В., Махалина О.М. Производственный менеджмент. Учебное пособие для вузов. М. - Издательство ПРИОР, 1988 г.
Единая система планово-предупредительного ремонта и эксплуатация оборудования машиностроительных предприятий. Под ред. М.О. Якобсона, М. - 1967
Економіка підприємств. Навч. посіб. для вузів/ Бойчик І.М., Харків - Львів, 1999.-212 с.
Кожекин Г.Я., Синица Л.М. Организация производства: Учеб. пособие. - Мн.: ИП «Экоперспектива», 1998.-334 с.
Организация, планирование и управление деятельностью промышленого предприятия/ Под ред. С.И. Бухало. - К.: Выща шк., 1989. - 472 с.
Организация, планирование и упраление машиностроительным производством: Учеб. пособие для студентов машиностроительных специальностей вузов/ Б.Н. Родионов, Н.А. Саломатин, Л.Г. Осадчий и др./ Под ред. Б.Н. Родионова. - М.: Машиностроение, 1989.-328 с.
Сачко Н.С. Теоретические основы организации производства. - Минок: Дизайн ПРО, 1997.-320 с.
Технико-экономические расчеты в машиностроении: Учеб. пособие для вузов/ Н.С. Поповенко. - К.; Одесса: Выща шк. Головное изд-во, 1987.-192 с.
Экономика предприятия: Учебник /Под ред. проф. Н.А. Сафронова. - М.: Юрист, 1998.-584 с.
Фатхутдинов Р.А. Организация производства. Учебник.-М.: ИНФРА - М, 2000.-672с
- Курсовая работа по экономике предприятия
- Курсовая работа по начертательной геометрии
- Курсовая работа по теории машин и механизмов
- Курсовая работа по гидравлике
- Курсовая работа по стандартизации
- Курсовая работа по социальной работе
- Курсовая работа по экономическому анализу
- Курсовая работа по информационной безопасности
- Курсовая работа по стратегическому менеджменту
- Курсовая работа по геологии
- Курсовая работа по авиационной и ракетно-космической технике
- Курсовая работа по иновационному менджменту
- Курсовая работа по геодезии
- Курсовая работа по экономике труда
- Курсовая работа по инвестициям
- Как писать дипломную работу Инструкция и советы по написанию качественной дипломной работы.
- Структура дипломной работы Сколько глав должно быть в работе, что должен содержать каждый из разделов.
- Оформление дипломных работ Требования к оформлению дипломных работ по ГОСТ. Основные методические указания.
- Источники для написания Что можно использовать в качестве источника для дипломной работы, а от чего лучше отказаться.
- Скачивание бесплатных работ Подводные камни и проблемы возникающие при сдаче бесплатно скачанной и не переработанной работы.
- Особенности дипломных проектов Чем отличается дипломный проект от дипломной работы. Описание особенностей.